Теплові насоси

Тепловий насос для теплої підлоги — чи достатньо потужності

· 1 хв читання
Тепловий насос для теплої підлоги — чи достатньо потужності

Тепловий насос для теплої підлоги — чи достатньо потужності

Коротка відповідь: у більшості випадків так, достатньо. Тепла підлога — це якраз той тип опалення, для якого тепловий насос підходить ідеально, набагато краще, ніж для радіаторів. Але є нюанс: “достатньо” тут не означає “будь-який насос підійде”. Потужність треба рахувати, а не брати навмання чи довіряти продавцю, який каже “беріть з запасом”.

Розберемось, чому так і як не помилитися з вибором.

Чому тепла підлога і тепловий насос — вдале поєднання

Тепловий насос найефективніший саме при низьких температурах теплоносія — десь 30-40°C. А тепла підлога якраз і працює в цьому діапазоні, на відміну від радіаторів, яким часто потрібно 50-60°C і вище.

Коли теплоносій холодніший, компресор насоса витрачає менше енергії на “підйом” температури. COP (коефіцієнт ефективності) зростає — умовно, з 3 до 4-4.5. Тобто на кожен кіловат електрики ви отримуєте більше тепла. Це не теорія, це фізика роботи компресора, і саме тому в Європі теплові насоси майже завжди монтують саме з теплою підлогою, а не з батареями.

Якщо у вас в проєкті стоїть тепла підлога у всьому будинку — вважайте, половину роботи з підбору системи вже зроблено правильно.

Як рахувати потрібну потужність

Як рахувати потрібну потужність

Ось тут і починається головне. Потужність насоса підбирають не “на око” і не за площею будинку помножену на якийсь коефіцієнт з інтернету. Правильний підхід — це розрахунок теплових втрат будинку.

Що впливає на теплові втрати:

  • площа зовнішніх стін і їхнє утеплення
  • площа вікон, їхній тип (одна справа старі дерев’яні рами, інша — сучасні енергоефективні профілі)
  • висота стель
  • регіон і кліматична зона (для Харкова і для Закарпаття цифри будуть різні)
  • наявність мостиків холоду, якість утеплення покрівлі і фундаменту

Для типового утепленого будинку 150-200 кв.м у центральній Україні теплові втрати зазвичай виходять в діапазоні 6-10 кВт. Для старого будинку без нормального утеплення цифра може легко перевалити за 15 кВт навіть при тій самій площі.

Тепла підлога сама по собі здатна віддати обмежену кількість тепла з квадратного метра — приблизно 80-100 Вт/м² при комфортній температурі поверхні підлоги (не вище 27-29°C, інакше ходити по ній буде некомфортно, та й для здоров’я не дуже корисно). Тому якщо у вашого будинку теплові втрати вищі, ніж може компенсувати тепла підлога при такій площі — доведеться або утеплюватись, або додавати інші джерела опалення, наприклад настінні конвектори чи невеликі радіатори у найхолодніших кімнатах.

Типова помилка: рахувати “з запасом”

Багато монтажників і навіть деякі проєктувальники грішать тим, що додають потужність “про всяк випадок” — мовляв, зима буде холодною, краще з запасом. На перший погляд логічно, але на практиці це шкодить.

Тепловий насос, підібраний із завищеною потужністю, буде постійно вмикатися і вимикатися короткими циклами замість того, щоб працювати плавно і довго на невеликій потужності. Це називається “циклювання”, і воно скорочує ресурс компресора, знижує реальну ефективність і навіть може призводити до нерівномірного прогріву підлоги — десь тепло, десь прохолодно.

Правильний насос для теплої підлоги повинен якомога довше працювати на низьких обертах компресора, підтримуючи стабільну температуру. Це і є суть інверторної технології, яка зараз стоїть практично у всіх сучасних моделях.

А що з найхолоднішими днями

А що з найхолоднішими днями

Тут виникає логічне питання: якщо не брати з великим запасом, чи не замерзнемо ми у лютому при -20°C?

Відповідь — бівалентна точка. Це температура надворі, нижче якої насос вже не встигає повністю покрити теплові втрати будинку. Для правильно підібраного насоса ця точка зазвичай знаходиться десь на рівні -15…-18°C, і в цей момент включається доводчик — електричний тен, який вбудований майже у всі моделі повітряних теплових насосів.

Тобто система розрахована не на те, щоб покрити абсолютно весь можливий мороз потужністю компресора, а на те, щоб 90-95% опалювального сезону насос працював максимально ефективно, а в рідкісні найхолодніші дні йому трохи допомагав тен. Це нормальна і економічно виправдана практика — переплачувати за насос, здатний впоратись з -25°C власними силами, часто просто не має сенсу, бо таких днів у році буває від сили тиждень-два.

Особливий випадок: тепла підлога + радіатори одночасно

Якщо у проєкті теплова підлога стоїть тільки на першому поверсі, а на другому — радіатори, розрахунок ускладнюється. Радіаторам потрібна вища температура теплоносія, а це означає, що насос буде працювати менш ефективно для всього контуру одразу.

У такому випадку зазвичай ставлять змішувальний вузол, який знижує температуру для контуру теплої підлоги окремо від контуру радіаторів. Це додаткові витрати на монтаж, зате дозволяє насосу видавати вищу температуру для радіаторів, не перегріваючи при цьому підлогу.

Якщо є можливість вибору — краще проєктувати весь будинок під теплу підлогу. Різниця в комфорті і в рахунках за електрику з часом виявляється відчутною.

Приклад із життя

Приклад із життя

Візьмемо будинок 140 м² у Київській області, збудований років десять тому, з утепленням 10 см пінопласту на стінах і металопластиковими вікнами. Розрахункові теплові втрати для такого будинку в холодну п’ятиденку — близько 7-8 кВт.

Для нього оптимальним буде насос потужністю 8-10 кВт (невеликий запас на різні пікові навантаження і на гаряче водопостачання, якщо воно теж від насоса). Брати сюди 16-кВт агрегат — це і переплата на етапі покупки, і постійне циклювання, і зайвий шум компресора, який частіше вмикається і вимикається.

А ось для такого ж будинку, але з газобетону без зовнішнього утеплення і зі старими вікнами — теплові втрати можуть скласти 12-14 кВт, і тут вже 10-кВт насос точно не впорається в морози, доведеться постійно розраховувати на електротен, а це вже додаткові витрати на електрику взимку.

Що робити, якщо насос вже стоїть, а тепла не вистачає

Буває і така ситуація — насос вже змонтовано, а взимку в кімнатах прохолодно. Перш ніж думати про заміну на потужніший, варто перевірити кілька речей:

Крок за кроком варто подивитись на температуру теплоносія, яку видає насос — можливо, вона занижена в налаштуваннях і її можна безпечно підняти на пару градусів. Далі перевірити, чи не забиті фільтри в контурі, чи нормально працює циркуляційний насос, чи немає завоздушених ділянок в трубах підлоги. Іноді причина зовсім не в потужності теплового насоса, а в банальному завітрюванні контуру або неправильному балансуванні петель теплої підлоги — коли одна кімната отримує забагато теплоносія, а інша занадто мало.

Якщо ж все перевірено, а тепла все одно не вистачає — тоді дійсно варто переглядати або утеплення будинку, або потужність самого насоса.

Тепловий насос і тепла підлога — пара, яка при правильному розрахунку працює бездоганно. Головне — не покладатися на приблизні цифри чи поради “з запасом”, а замовити нормальний теплотехнічний розрахунок будинку. Це коштує небагато порівняно з ціною самого насоса, зате рятує від головного болю на роки вперед — і від зайвих рахунків за електрику, і від холодних кутків у найморозніші тижні.