Витяжний вентилятор для санвузла — як вибрати потужність

Головна помилка при виборі вентилятора — купити «на око» перший-ліпший з полиці магазину, бо він гарний і недорогий. А потім дивуватись, чому дзеркало запотіває годинами, а запахи не зникають навіть після провітрювання. Потужність рахується не інтуїцією, а простою формулою, і зараз розберемо, як це зробити правильно.

Формула, яку насправді треба знати

Продуктивність вентилятора вимірюється в кубічних метрах на годину (м³/год). Щоб зрозуміти, скільки вам треба, множите об’єм приміщення на кратність повітрообміну.

Об’єм рахується елементарно: довжина × ширина × висота стелі. Санвузол 1,5 на 2 метри з висотою стелі 2,7 м дає об’єм 8,1 м³.

Кратність повітрообміну — це скільки разів за годину повітря в приміщенні має повністю оновитись. Для санвузлів цей показник встановлений нормативами і зазвичай становить від 6 до 10.

Яку кратність брати для різних приміщень

Тут все залежить від того, що саме у вас за приміщення і як активно ним користуються.

Окремий туалет — кратність 6-8, бо там немає постійної вологи, тільки запахи.
Ванна кімната без унітазу — кратність 7-8, через високу вологість від душу чи ванни.
Суміщений санвузол (ванна + туалет) — тут беруть максимум, 8-10, бо навантаження на вентиляцію подвійне.
Санвузол з парогенератором чи хамамом у квартирі — взагалі краще рахувати окремо, там кратність може сягати 10-15.

Якщо у вас велика родина і санвузлом користуються по черзі з ранку до вечора, краще брати верхню межу діапазону. Для одного-двох людей середнього показника цілком вистачить.

Рахуємо на прикладі

Повернемось до нашого санвузла об’ємом 8,1 м³. Це суміщений вузол, тож беремо кратність 8.

8,1 × 8 = 64,8 м³/год

Округляємо в більшу сторону — виходить, потрібен вентилятор продуктивністю приблизно 65 м³/год. Здається, зовсім небагато, правда? Але це тільки половина розрахунку, і зараз стане зрозуміло чому.

Чому потрібен запас потужності

Ось тут криється момент, який виробники вентиляторів вказують дрібним шрифтом, а продавці в магазинах часто взагалі замовчують. Заявлена на коробці потужність — це показник у ідеальних лабораторних умовах, без жодного повітроводу, без вигинів, без решітки на виході.

У реальній квартирі вентилятор працює через гофру чи пластикову трубу, часто з поворотами на 90 градусів, іноді довжиною два-три метри до виходу в загальнобудинкову шахту. Кожен метр каналу і кожен вигин з’їдає частину продуктивності.

Тому до розрахованого значення завжди додають запас 20-30%. У нашому прикладі:

64,8 × 1,3 ≈ 84 м³/год

Це означає, що для санвузла з об’ємом 8,1 м³ варто брати модель на 90-100 м³/год — тоді навіть з урахуванням втрат у повітроводі реальна продуктивність буде близька до потрібної.

Якщо ігнорувати цей запас, отримаєте ситуацію, коли на коробці написано «60 м³/год», а по факту через гофру довжиною півтора метра з одним поворотом вентилятор видає 35-40. Волога залишається, запахи теж, і виникає враження, що прилад бракований — хоча насправді просто неправильно підібраний під умови встановлення.

Осьовий чи канальний — це теж впливає на вибір

Для звичайної квартири з коротким виводом у вентшахту зазвичай ставлять осьові вентилятори — компактні, монтуються прямо в отвір або на стіну біля нього. Їхньої потужності вистачає для стандартних санвузлів.

Але якщо у вас довгий повітровід, кілька поворотів, або вентилятор має обслуговувати і ванну, і суміжний гардероб через один канал — варто розглянути канальні моделі. Вони встановлюються прямо в трубу і розраховані на подолання більшого опору повітря. Канальний вентилятор при однаковій заявленій потужності «тягне» краще на довгих дистанціях, ніж осьовий.

Є ще й такий нюанс: приватні будинки з природною чи примусовою вентиляцією часто потребують саме канальних систем, бо там довжина повітроводів може сягати кількох метрів через горище чи стіни.

Додаткові фактори, які варто врахувати

Крім базового розрахунку, є ще кілька моментів, які впливають на реальний вибір.

Наявність вікна в санвузлі. Якщо вікно є і його можна відкрити, навантаження на вентилятор менше — частина повітрообміну відбувається природним шляхом. У глухому санвузлі без вікна вентилятор працює як єдине джерело притоку свіжого повітря, тому тут краще не економити на потужності.

Тип використання. Санвузол при спортзалі, сауні чи просто в будинку з великою кількістю мешканців потребує більш потужної вентиляції, ніж класична ванна кімната в квартирі на двох людей.

Рівень шуму. Тут потрібен компроміс — чим потужніший вентилятор, тим гучніше він зазвичай працює. Виробники вказують рівень шуму в децибелах (дБ), і для житлового приміщення комфортним вважається показник до 35 дБ. Якщо для вашого розрахунку потрібна висока потужність, а санвузол розташований поруч зі спальнею, варто шукати моделі з хорошою шумоізоляцією двигуна — вони дорожчі, але не заважатимуть спати.

Наявність таймера чи датчика вологості. Це не про потужність напряму, але про ефективність використання. Вентилятор з датчиком вологості вмикається сам, коли вологість перевищує заданий поріг, і не потребує постійного контролю з боку людини.

Готові орієнтири для типових санвузлів

Щоб не рахувати щоразу з нуля, ось приблизні цифри для стандартних приміщень з висотою стелі 2,5-2,7 м та звичайним коротким повітроводом:

Туалет 1-1,5 м² — вентилятор на 60-70 м³/год.
Ванна кімната 3-4 м² — 90-100 м³/год.
Суміщений санвузол 4-6 м² — 100-120 м³/год.
Великий санвузол у приватному будинку, 6-8 м², з довгим повітроводом — 150 м³/год і вище, часто з канальною моделлю.

Це орієнтовні цифри, і краще завжди перевіряти власним розрахунком, особливо якщо приміщення нестандартної форми чи з високими стелями.

Коротко про головне

Правильний підбір потужності — це не про те, щоб взяти вентилятор «з запасом на всяк випадок» найпотужніший з наявних. Занадто потужна модель у маленькому санвузлі буде шуміти і витрачати зайву електроенергію без реальної користі. Слабкий вентилятор не впорається з вологістю, і в результаті з’явиться цвіль на стелі чи стінах.

Порахуйте об’єм приміщення, помножте на потрібну кратність, додайте 20-30% запасу на втрати в повітроводі — і отримаєте цифру, яка реально працюватиме у вашій квартирі чи будинку. А тип вентилятора, рівень шуму та наявність датчиків підбирайте вже виходячи з конкретних умов установки та особистого комфорту.